магазин продажи Азнакаево Cocaine Колумбийский

Пацаны, привет!

Давайте я расскажу вам историю, которая произошла со мной недавно. Ситуация такая: я тусил с бандой наркоманов и нашел способ подзаправиться кокаином. Знаете, как это бывает, когда ты в поисках наркотика, нос норовит, а грабли маячат на каждом шагу. Так я и попал в эту историю.

В общем, я сижу в своей комнате, качаю на плойке новую игру, вдыхаю аромат настоящей победы и слушаю новый трек Purple Haze. Кстати, название очень подходит, ведь закладки в голове меня потихоньку поглощают. Прохожу я такой время, и тут заходит ко мне наш курьер, парень под ником Кура. Вижу, что он не с пустыми руками, и понимаю, что движняк случился, время подзаправиться наркотиком пришло!

Кура молчит, да и я промолчу – ведь деликатная тема. Он вытаскивает колбу с чистым носом и с недоверием смотрит на меня, словно хочет сказать: "Дружище, ты готов к этой атмосфере?"

Я беру колбу из его рук, она такая холодная и гладкая, словно обещает нирвану. Не буду распинаться о качестве наркотика, потому что, знаете, редко когда эти закладки бывают хорошие. Как она действует на меня? Просто посмотрите на этот квази-гений, который сейчас пишет вам текст – я полностью под ее влиянием!

Конечно, я потянулся к колбе, нос заложен, все как полагается. Кура смотрит на меня, словно я сейчас решу, стоит ли продолжать это безумие. Но что он знает, он только курьер, зато я настоящий опытный наркоман! Я взял несколько больших затяжек, словно пытаясь отогнать все проблемы в мире.

И тут начался полнейший бред – в голове стала крутиться какая-то чертовщина. Открываю глаза, а передо мной сидят девушки – ангелы в моих глазах! Это было что-то невероятное: я позабыл о реальности, обо всем, что происходит за стенами моей комнаты. Мы тусили всю ночь и всю следующую ночь, словно весь мир только для нас!

Время плыло как вода, ощущение было, будто я пребывал в другом измерении. Но, к сожалению, как и все хорошее, этот кайф тоже должен был закончиться. Мои новые друзья покидали мою комнату одна за другой, и я остался один снова. Но от этого ощущения невероятной свободы я не мог отделаться. Но пока я нахожусь в этом состоянии, пока я под ее влиянием, я чувствую свою силу и всю бесконечность во мне. В эти моменты я не просто наркоман, я часть чего-то большего, чего-то прекрасного.

Так что, пацаны, я продолжаю свое путешествие в мире наркотиков, в мире Purple Haze и закладок. Не пытайтесь меня остановить, это мое выбор!

Всего вам наилучшего, и помните, наркотики – это игры для настоящих людей!

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.